Як корупціонери намагалися очолити процес боротьби з корупцією

Автор: Олександра Дрік -

Як корупціонери намагалися очолити процес боротьби з корупцією

Не можеш побороти — очоль, не можеш скасувати закон – саботуй його виконання. Це принципи, за якими в Україні саботується робота антикорупційних органів. Найкраще це видно по діяльності Національного агентства із запобігання корупції.

Цей орган, як відомо, відповідає за реєстр електронних декларацій та їх перевірку.

Як антикорупційний орган, НАЗК має бути зацікавлене в тому, щоби їхня робота призводила до викорінення корупції. Однак на практиці виходить як раз навпаки.

НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції

Контрольоване Адміністрацією Президента Агентство не тільки саме саботує перевірку декларацій, але й заважає іншим органам використовувати їх для покарання корупціонерів. Найжахливіше, що це не тільки призводить до легалізації корупційних статків, але й руйнує в судах навіть вже розслідувати кримінальні справи. Покажу на прикладах.

Справа в тому, що у Кримінальному кодексі є дві ключові статті, які дозволяють покарати корупціонерів на основі даних з декларації. Перша стаття – це декларування недостовірної інформації. Корупціонера можуть ув'язнити на 2 роки за приховування будинків, квартир, машин і т.д. як власного, так і того, яким користується.

Друга стаття – незаконне збагачення. Високопосадового корупціонера можуть ув'язнити на строк від 2 до 10 років і конфіскувати майно, якщо він не може пояснити законні джерела його походження і, що важливо, якщо таке майно він намагався приховати, передавши своїй дружині, мамі, брату, куму, свату – будь-яким іншим особам. Саме за цими двома статтями НАБУ лише за 2017 рік відкрило близько 100 кримінальних проваджень.

Однак після того як НАЗК остаточно розібралось, як саботувати власні перевірки декларацій, вони взялися забороняти робити їх НАБУ. В грудні 2017 НАЗК ухвалило рішення, яким по суті зобов’язало НАБУ отримувати в них дозвіл на розслідування цих двох злочинів.

Якщо точніше — там вирішили, що розслідувати ці злочини можна тоді і тільки тоді, коли НАЗК за результатами своєї перевірки виявить брехню в деклараціях або статки незрозумілого походження. Таке рішення шокувало всіх: від науковців до самих правоохоронців. Справа в тому, що воно є не тільки незаконним, але й абсурдним по своїй суті.

Це те саме, що сказати, що вбивство можна розслідувати тільки якщо Міністерство охорони здоров'я дозволить. Абсурд, правда? За українським законодавством правоохоронні органи не тільки можуть, але зобов'язані починати розслідування будь-якого злочину, як тільки їм стало відомо – це пряма норма закону. І вже точно у органу виконавчої влади немає ні права, ні повноважень вказувати правоохоронним органам, що їм розслідувати.

Однак, попри всю абсурдність цього рішення, ви не повірите, суди вже використовують його, щоб рятувати одіозних підозрюваних НАБУ.

Наприклад, скандальну голову Держаудитслужби Лідію Гаврилову, яку підозрюють в незаконному збагаченні на 10 мільйонів гривень і брехні в декларації, суд відпустив, поклавши лише певні обов'язки, наприклад, прибувати за вимогою до детектива, прокурора та суду, здати усі свої закордонні паспорти, хоча прокурори просили про 1 мільйон гривень застави. Приймаючи таке рішення, суд спирався на роз'яснення НАЗК.

Лідія Гаврилова
Голова Держаудитслужби Лідія Гаврилова

За логікою цього рішення, НАБУ нібито мало отримати в НАЗК спершу дозвіл на таке розслідування, а тому проведення слідчих дій без нього ставить під сумнів належність та допустимість доказів, отриманих під час здійснення відповідного досудового розслідування.

Інший приклад – одна із ухвал, пов'язаних зі справою одіозного голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. В ній суддя Печерського суду взагалі цілком серйозно говорить про те, що кримінальне провадження здійснюється з порушенням вимог цього роз'яснення НАЗК. Агентство нібито провело "повні, всебічні перевірки його декларацій за 2015-2016 роки" і встановило відсутність в діях будь-яких кримінальних правопорушень, в тому числі недостовірних даних чи ознак незаконного збагачення.

Павло Вовк
Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк

Нагадаю, за інформацією НАБУ, Вовк приховав в декларації нерухомість, якою користується зі своєю колишньою дружиною. НАБУ встановило, що для уникнення декларування, він фіктивно з нею розлучився, але продовжував спільно проживати і подорожувати.

Суддя виявився великим любителем подорожей. За інформацією, зібраною Громадською радою доброчесності, він 33 рази виїжджав за кордон упродовж 4 років. 33, тобто в середньому 8 разів на рік! При цьому ні суддя, ні колишня дружина не мають достатніх офіційних доходів для придбання таких активів (земельної ділянки, житлового будинку й готівки) і ведення такого способу життя.

Все це з'ясувалося НАБУ та громадськими активістами під час його участі в конкурсі до нового Верховного суду, а от НАЗК проблем в його декларації не тільки не побачило, але й своїм рішенням фактично ускладнило перспективу притягнення його до відповідальності.

Ще один приклад – рішення, пов'язані з гучною справою народного депутата Максима Полякова, якого НАБУ підозрює в незаконному збагаченні. Нагадаю, що згідно з даними слідства, помічниця нардепа внесла понад 7 мільйонів гривень, походження яких не встановили, на рахунок сестри політика. Ця ж помічниця за довіреністю придбала квартиру на ім'я сестри Полякова, проте живе в ній сам депутат зі своєю сім’єю.

Максим Поляков
Народний депутат Максим Поляков

У зв'язку з перевіркою фактів можливого незаконного збагачення народного депутата на квартиру наклали арешт, але в лютому 2018 арешт зняли. Здогадайтесь, що в той день суд долучив до справи? Правильно — все те саме скандальне роз'яснення НАЗК.

Фактично, ці та багато інших корупційних справ по топ-чиновникам, та величезна багатомісячна робота детективів НАБУ може бути зруйнована через одне незаконне і абсурдне рішення. Вражає і те, з яким завзяттям узаконити цю юридичну нісенітницю поспішають не тільки судді, але й депутати. Народний депутат Ігор Мосійчук, наприклад, подав позов до суду саме з такою вимогою — зробити обов'язковою процедуру отримання висновку НАЗК до відкриття провадження.

З аналогічною ініціативою, але вже на рівні парламенту виступали і народні депутати: наприкінці 2017 — позафракційні Яків Безбах та Анатолій Жеваго, а через півроку після того — колега Мосійчука по фракції Ігор Попов. Останній пропонує не тільки зробити обов’язковими висновки НАЗК для розслідувань незаконного збагачення, але й низку інших змін, які вб'ють не тільки вже розпочаті справи, але й практично унеможливить відкриття нових.

Цікаво, що у разі прийняття такого законопроекту від покарання може бути врятовано його шефа – голову Радикальної партії Олега Ляшка, по можливому незаконному збагаченню якого в НАБУ раніше було відкрито справу.

Іншими словами, коли корупціонери не змогли побороти процес боротьби з корупцією, вони спробували її очолити. А коли не змогли повністю знищити законодавство, саботують його виконання — через контрольоване НАЗК, суди, народних депутатів і правоохоронні органи.

І найгірше те — що саботуючи навіть вже розслідувані справи НАБУ, блокуючи будь-яку перспективу вироків, саме це вже використовують і будуть використовувати для того, щоби дискредитувати і знищити незалежність антикорупційних органів і антикорупційну боротьбу загалом.

Читайте також: Міжнародні експерти провели оцінку діяльності НАБУ: цікаві висновки

І якщо ви знову повірите їм, довіривши свої безцінні голоси на наступних виборах, то в Україні ще дуже довго корупціонери будуть сидіти не за ґратами, а у високих владних кабінетах.

Оригінал публікації.