Справа «Укрзалізничпостачу»: в Антикорупційному суді триває підготовче провадження

Автор: Вадим Валько -

Справа «Укрзалізничпостачу»: в Антикорупційному суді триває підготовче провадження

У Вищому антикорупційному суді (колегія суддів: Шкодін Я.В., Федоров О.В., Задорожна Л.І., справа № 760/6099/17) триває підготовче судове засідання у справі щодо можливих порушень при закупівлях Державного підприємства “Укрзалізничпостач”. 


На початку засідання колегія суддів запропонувала сторонам висловити свою позицію щодо пунктів 1, 2 та 4 частини 3 статті 314 КПК України (вирішити питання щодо наявності чи відсутності угод, щодо підстав для закриття провадження та щодо підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності).

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Кравець надав свої пояснення щодо підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду. Зокрема, він посилався на частину 5 статті 216 КПК України (частка державної власності у статутному капіталі «Укрзалізничпостачу» перевищує 50 відсотків, а розмір предмета злочину або завдана кримінальним правопорушенням шкода в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину). Крім того, прокурор послався на пункт 20-2 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, оскільки судовий розгляд цього кримінального провадження не було закінчено Солом’янським районним судом Києва до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду. Також прокурор вказав на рішення ККС у складі Верховного суду від 29 жовтня 2019 року, яким було залишено без задоволення його клопотання про направлення справи з Солом’янського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду, оскільки вказане кримінальне провадження уже було передано до ВАКС. Згідно з роз`яснень ККС у складі Верховного Суду, кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, мають бути передані до нього на підставі ухвал тих судів, у яких ці кримінальні провадження перебувають на розгляді. 

Щодо наявності угод, то прокурор зазначив,  що угод про визнання винуватості в даному кримінальному провадження не укладалися і підстав застосовувати пункт 1 частини 3 статті 314 КПК України немає. Сторона захисту підтримала позицію прокурора і підтвердила, що жодних угод про визнання винуватості не укладалося.

Водночас позиція сторони захисту стосовно підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду була відмінною від позиції прокурора. Справа в тому, що захисниками раніше було подані апеляційні скарги на ухвалу Солом'янського районного суду щодо правомірності передачі вказаного провадження до Антикорупційного суду. Апеляційна палата ВАКС вирішила вказані клопотання ухвалами від 06.12.2019 (апеляційне провадження було закрите, оскільки скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню) та 10.01.2020 (клопотання залишено без задоволення, оскільки суду не надано доказів, які б вказували, що дане кримінальне провадження не здійснювалося НАБУ та не закінчено прокурорами САП, а шкода була заподіяна ДП "Укрзалізничпостач" не як державному підприємству). 

Сторона захисту зазначила, що оскільки рішення Апеляційної палати ВАКС стосовно підсудності ще може бути оскаржене до Верховного суду, то до того моменту, поки у захисників існує право на касаційне оскарження, проводити підготовче провадження  не доцільно. Один із захисників також заявив усне клопотання про необхідність безпосереднього направлення Вищим антикорупційним судом кримінального провадження до Верховного суду для вирішення питання щодо підсудності, незалежно від наявності чи відсутності касаційної скарги від захисника на ухвалу апеляційної палати ВАКС. 

Ще одним дискусійним питанням була наявність підстав для закриття кримінального провадження стосовно юридичної особи (ТОВ “Інкомм”), яка згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.03.2017 була ліквідована. 

У обвинувальному акті від 28.03.2017 прокурор вказував про необхідність застосування ТОВ “Інкомм” заходів кримінально-правового характеру. Однак у зв’язку із завершенням його ліквідації, про що не було відомо на момент затвердження обвинувального акту, прокурор просив закрити кримінальне провадження в цій частині. При цьому, оскільки положення КПК України прямо не регулюють такий випадок, прокурор просив застосувати частину 3 статті 284 (встановлення відсутності підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи) та загальні засади кримінального провадження із використанням аналогії закону.

Сторона захисту натомість вважала, що суд повинен повернути обвинувальний акт прокурору для самостійного виключення ним відомостей стосовно ТОВ “Інкомм”, яке на даний час уже ліквідоване.

Після цього сторони висловилися стосовно пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України (вирішити питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам КПК та наявності підстав для повернення його прокурору).

Прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України та містить усі передбачені законом відомості.

Представники сторони захисту зазначили, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору на підставі пункту 7-1 частини 2 статті 291 КПК України (відсутність підстав застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи). Крім того, один із захисників додатково заявив клопотання про необхідність повернення обвинувального акту на підставі пунктів 5 та 7 частини 2 статті 291 КПК України, зокрема щодо визначення того, який злочин із інкримінованих обвинуваченому Цівуну в обвинувальному акті є предикатним (злочин, який повинен передувати легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом),  а також яким чином одночасно мала місце і легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом, і ухилення від сплати податків.

Оскільки у колегії суддів закінчився відведений на розгляд даного кримінального провадження  час, а прокурор попросив додатковий час для підготовки правової позиції щодо клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акту, судом була оголошена перерва до 17.02.2020.

Нагадаємо, за версією слідства, троє службових осіб «Укрзалізничпостачу» (тодішній голова ДП Євген Хорощак, його заступник та голова тендерного комітету Роман Кравчук, керівник відділу верхньої будови колії Андрій Степаненко), та один посадовець ПАТ «Укрзалізниця» нібито за попередньою змовою з представниками приватних компаній – директоркою ТОВ «Інкомм» Надією Богдан та фінансовим директором ТОВ “Союз-Енерго” Дмитром Цівуном у квітні-листопаді 2015 року здійснили закупівлі метизної продукції (деталі кріплення з різьбою) для потреб «Укрзалізничпостачу» за завищеними цінами, чим завдали збитків державному підприємству в особливо великому розмірі. Як вважає САП та НАБУ, у 2016 році було намагання повторити злочин, але планам зловмисників вдалось завадити завдяки рішенню Антимонопольного комітету, який зобов’язав філію «Центр забезпечення виробництва» (колишнє ДП «Укрзалізничпостач») скасувати одну із закупівель, в результаті якої державне підприємство могло втратити ще майже 44 млн грн.

Обвинувальний акт у цій справі був скерований до суду ще 30.03.2017, однак до 05.09.2019 Солом’янському районному суду міста Києва не вдалося провести навіть підготовчого засідання. Оскільки розгляд справи не було закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, її скерували на новий розгляд до ВАКС.

У пов’язаній справі також обвинувачується український бізнесмен Олексій Біленький, який, за даними слідства, є бенефіціаром групи компаній «Інкомм». Наразі він переховується у Болгарії, а в Україні його мають судити заочно також у ВАКС. Іншими фігурантами є колишній народний депутат України VІІ-VІІІ скликання Валерій Іщенко, його фінансовий радник та експозаштатний радник Голови Адміністрації Президента України (2015–2016 рр.), ресторатор Михайло Бейлін. 20 листопада 2019 року НАБУ та САП завершили розслідування ймовірних неправомірних дій цих осіб (завдання 20 млн грн збитків ДП «Укрзалізничпостач» (з грудня 2015 року – філія АТ «Укрзалізниця») та замаху на заволодіння ще 44 млн грн) та відкрили підозрюваним та їхнім захисникам матеріали слідства для ознайомлення. Дії підозрюваних кваліфіковано за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.


Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.